Парафраз до Лiни Костенко

Про що писати? Може про погоду?
Або про сумнiв, що весь час зi мною,
А може про дитинство мого роду,
Або ж згадати маму рiдну мою..
Скажи, моя незбавна туга,
Якою стежкою вернутись в майбуття?
Вже постаэ у небi чорна смуга,
От-от накриэ свiтлу мить життя…
Про що писати? Може про дорогу?
Що приведе на батькiвський порiг,
Або про ту зажурену небогу,
Якiй принести  щастя я не змiг…
Заграй сопiлко, клич в танок, до кола,
Мою розхристану, невилiковну душу,
И хоч на мить засяэ свiт довкола,
И зацвiте стара, забута груша…


Рецензии