Наразі дні озолотила ти -
Від слів твоїх повіяло весною...
Із хижих лап щодення марноти
Звільнилась ти для зустрічі зі мною.
Спочинком ти привабила в Эдем
Поневірянь тисячолітній безсвіт.
В стежину, що до тебе лиш веде,
Ти змусила повірити і всесвіт.
Тебе не відпущу вже більше я
Без обіцянки повернутись знову.
Розшарпана щомить судьба моя:
Душі твоєї частка тут, зі мною.
Два острівці звабливих твоїх рук -
То прихисток моїх медових мук...
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
15. Наразi днi озолотила ти...
© Copyright: Светлана Похилько, 2013
Свидетельство о публикации №113080508971
Свидетельство о публикации №113080508971
Рецензии