Давно на скронях сивина,
Свої є діти і онуки,
Та назавжди у пам"яті вона,
Вчитель шкільної першої науки.
Велика дошка на стіні,
Каліграфічних слів стежина,
Профіль жіночки в вікні,
ЗАХАРІВНА.звати КАТЕРИНА.
Зібрала під своє крило
Різноголосих діточок табун.
Веселилось і хмурилось чоло,
Байдужих не було у серці струн.
Нам першачкам зуміла стати
Яскравим центром притяжіння,
Сувора і добра, наче мати,
Вистачало всім уваги і терпіння.
Парта, зошит і пенал
Азбуки велика книга,
Новизни шкільної шквал-
Неуцтва танула із ними крига.
Вже не чути ЇЇ тихої ходи,
Стихла в вічній круговерті,
Та в душах учні бережуть сліди,
Доброта і розум не можуть бути стерті.
Пам"яті Білоус Катерини Захарівни Вчителя Межівської СШ№1
Вчителю
© Copyright: Анатолий Малышко 2, 2013
Свидетельство о публикации №113080409579
Свидетельство о публикации №113080409579
Рецензии