Театр
Третій ярус, мов край безодні.
В переповненому театрі
Ми - самотні.
Ми - самотні. Нас тільки двоє.
Ти - для мене. А я - для тебе.
Над землею і над юрбою
В театральнім високім небі.
Десь далеко внизу вельможі,
Їхні слуги і їхні кралі.
Ми удвох у порожній ложі,
В піднебесному задзеркаллі.
Ледве чутно співають лютні,
Теж невидимі і високі.
Бачиш, скільки зібралось люду
В грандіозну для нас масовку.
Щоб незримі для всього світу
Ми творили маленький храмик
Над оркестрами і софітами,
Понад долями і роками.
Кольорова сліпучість кадру.
Так, для згадки, не для історії.
Я погоджуюсь - світ - театр.
Не останні ми в нім актори!
м.Вінниця
Свидетельство о публикации №113080404899