Висока тиша
Вузька стежина біла
То знизу вгору,
То згори униз.
Та на ялині апельсинна білка.
Та під ногами - падалишній хмиз.
Пастельний промінь, неяскравий, пізній
Малинового сонця на сосні.
Це все колись залишиться у пісні.
А з піснею - навіки у мені.
А що там далі?
Ну хіба я знаю?
З ліщини одуд вилетів і зник.
Твої прості слова перебираю.
Не загубити б жодного із них.
Таке високе, недосяжне небо.
Така висока тиша і печаль.
Така глибінь, що й музики не треба.
Така краса, що й сліз не вистача.
Свидетельство о публикации №113080404872