Невидимий дощ

Невидимий дощ дощової  нічної  зими:
Яскраві калюжі, безжурні вітрини і ми.
Вогні кольорові лискучих веселих авто.
Ми разом сьогодні.
І цього не бачить ніхто.

Намоклого міста прозорий нічний карнавал.
Ти також сьогодні нікого не упізнавай.
В мінливих суцвіттях рекламних закличних вогнів
Я  -  ніби з тобою.
Ти  -  ніби належиш мені.

Хвилина довіри на тлі скам’янілих століть.
Мій стриманий звіре, невже тобі також болить?
Мій друже- звірище, дозволь доторкнутись руки.
Коли ще, коли ще ми будемо щирі такі?

Мій друже-владико, ми варті-таки співчуття,
Беззахисно-дикі у цьому звіринці життя.
У цій таїні дощової нічної зими
Розбий мені серце, а душу мою не займи…

м.Вінниця


Рецензии