Невидимий дощ
Яскраві калюжі, безжурні вітрини і ми.
Вогні кольорові лискучих веселих авто.
Ми разом сьогодні.
І цього не бачить ніхто.
Намоклого міста прозорий нічний карнавал.
Ти також сьогодні нікого не упізнавай.
В мінливих суцвіттях рекламних закличних вогнів
Я - ніби з тобою.
Ти - ніби належиш мені.
Хвилина довіри на тлі скам’янілих століть.
Мій стриманий звіре, невже тобі також болить?
Мій друже- звірище, дозволь доторкнутись руки.
Коли ще, коли ще ми будемо щирі такі?
Мій друже-владико, ми варті-таки співчуття,
Беззахисно-дикі у цьому звіринці життя.
У цій таїні дощової нічної зими
Розбий мені серце, а душу мою не займи…
м.Вінниця
Свидетельство о публикации №113080306798