Синку...

Мати тебе носила.
        Трави косила.
        Літо.
         Робота.
        Треба.

Мати тебе носила,
       а у високім небі
       там
       тонесенькм пензликом
       янгол тебе малював –
                пальчики  і вуста,
                очі твої і брови,
                і кожну вієчку,
                чорну й шовкову.

Мати тебе носила.
      Все поробила.
     Яблуні зародили.
      І вона – теж уже  -
                чорноброва яблуня
                з яблуком.


Народився.
Такий малесенький,
                як росинка…

-  Синку…


Рецензии