Синку...
Трави косила.
Літо.
Робота.
Треба.
Мати тебе носила,
а у високім небі
там
тонесенькм пензликом
янгол тебе малював –
пальчики і вуста,
очі твої і брови,
і кожну вієчку,
чорну й шовкову.
Мати тебе носила.
Все поробила.
Яблуні зародили.
І вона – теж уже -
чорноброва яблуня
з яблуком.
Народився.
Такий малесенький,
як росинка…
- Синку…
Свидетельство о публикации №113080306777