Тримай мене, будь ласка, над безоднею
Міцніше стисни руку і тримай,
Не дай-бо впасти на каміння, полум'я,
Не говори одразу: "Прощавай!"
Твій шепіт, як матусі колисковая,
Дає надію, спокій, вічний рай.
Твої обійми. як трава шовковая, -
Опутають - не хочеться вставать.
Дай, Боже, сили вистоять, триматися,
Одній, без тебе, як завжди було.
І коли в гору треба підійматися
не падати й не розбивать чоло.
Надію дай, як світоч, незгасимую,
Забуть тебе, хоча б на мить, забуть,
Але то є бажання неможливоє -
І без твоєї руки-то не заснуть.
Тримай мене, будь ласка, над безоднею
Хоча й не хочу, а тримай, стискай,
Бо наші серця є однею волею,
Тож одне ціле ти не розбивай.
Свидетельство о публикации №113080305053