Пороз ли пельки
Поро зжерли пуза.
Гадять на Святому
Босі й голопузі.
З гортані гидота
Духом завоняє.
Маю, каже, Бога –
Словом убиває.
До хреста деруться –
Очі видирають.
Царапають спину,
Рани козиряють.
До Неба далеко –
Не можна долізти.
Не видно там Бога.
Не має там їсти.
Нема там горілки –
Не будем там пити!
Нема кого вдарить,
Нема в кого злити.
Не треба такого
Нам Бога, говорять.
Нам треба такого,
Розпусту що творить.
Нам треба Ісуса,
Який матюкає.
Який п’є та блудить,
А в ранці ригає.
На шиї в них хрестик,
Ікона у хаті –
Плюють на святого
Й голодні, й багаті.
Аби тільки п’янко
Та весело жити,
Готові вони
На Хреста положити.
Пробач мені Господи
Боже що гидко.
Але може комусь хоч з них
Дійде швидко.
В лице треба правду,
Чи в морду казати –
Узятих на смерть
Із біди витягати.
*****
Свидетельство о публикации №113080304720
Стиплом,
http://www.stihi.ru/2012/05/26/4402
Памяти Читая 03.08.2013 14:07 Заявить о нарушении