Земля у кожного своя
Земля, як рідна мати,
Тобі віддасть усе сповна
Її теж треба доглядати.
Колись у полі на селі
Жили собі багато,
Пшениця, жито і овес
Ще й льон і коноплята.
Та революція пройшла
У нас на чорноземі,
І євнухів зійшла зоря
В польовому гаремі.
Не потрібною стала рілля,
Пшениця, жито, льон,
Давно покинули поля,
Виїхали за кордон.
Танцюючи й радіючи
На полі залюбки,
Із вітром обіймаючись
Поселились будяки.
І так все поле зайняли
Гектар за гектарем,
Все нові й нові сорняки
Скликають в свій гарем.
Земля у кожного своя
Земля, як рідна мати,
Пробачить вам усе сповна
Почніть лиш доглядати.
3.08.13.
Автор: Н.П.Рубан.
Земля - як мати
© Copyright: Надежда Рубан, 2013
Свидетельство о публикации №113080304096
Свидетельство о публикации №113080304096
Рецензии