Шовкова подушка

Тут майбутнє непевне,
І відсутнє минуле.
У відчинених вікнах
Вітер грається з тюллю.
Біла шкіра фотелів.
Білий ворс килимів.
На шовковій постелі  -
Ми…

Наш загублений острів
В небесах розтає.
Ти  - не ніжний, ти  -  просто
Знаєш  -  все це твоє:
Білопінні вітрила,
Мов з дитячих казок.
Синє літепло хвилі,
Білосніжний пісок…

Скільки треба для щастя?
Хто підкаже мені?
Ці вершини шпичасті?
Ця зоря у вікні?
Срібна місяця дужка?
Океанський озон?
Чи шовкова подушка,
Що колише твій сон…


Рецензии