На білім полі золотих вогнів
Такі рясні й вибагливі суцвіття.
Зимова ніч небесні і земні
Запалює свічки по цілім світі.
Січневе свято білого листка,
Де навіть від коліс немає ліній.
І ця печаль, красива і хистка,
Легка печаль, як на деревах іній.
Він світиться у світі без доріг
На цілий світ коштовним ексклюзивом,
Цей перший сніг,
останній перший сніг,
Як ця любов, приречено-красива.
Світись мені. Не згасни. Не розтань
У світі цім, де все щезає й гасне.
Серед мінливих пристрастей не стань
Недовговічним символом чи гаслом.
Світись мені. Нехай усе мине,
Нехай собі розвіється і щезне.
А ти - світись… оцим коротким днем.
Оцим коротким спогадом воскреслим.
Усе мине. І навіть ти минеш.
Світись мені. Не забувай мене…
Свiтись менi...
© Copyright: Таня Яковенко, 2013
Свидетельство о публикации №113080207566
Свидетельство о публикации №113080207566
Рецензии