У Ялтi осiнь...

У Ялті осінь лагідно-прозора,
Від динь і помаранчів золота.
Учора, правда, хвилювалось море,
І перший лист пожовклий пролітав.
А нині  -  штиль.
                Сьогодні море добре!
Воно уже не пам’ятає зла.
Сьогодні легко відплива за обрій
Якийсь великий білий пароплав.

Він так красиво з Ялтою прощався -
Бо кораблі тобі не літаки -
Велично й гордо побажавши щастя  -
Два довгих і короткий  -  три гудки!
На ньому люди теж, напевно, гарні,
У білих капелюхах і манто.
Вони, мабуть, відвідують книгарні,
І кожен має в оперу квиток.

Я їм згори рукою помахаю.
Я завтра звідси від’їжджаю теж.
Я місто це собі запам’ятаю
У сяйві помаранчевих пожеж.
Його спокусам опиратись марно,
У ньому й так, мов у щасливім сні,
Такім уже реально-нереальнім,
Аж сам собі не віришся у нім.

Під Новий рік куплю парео й ласти,
Щоб цілу зиму мріяти про те,
Що є на світі  - біле місто щастя.
Увосени  -  медово золоте!