Двi зорi

Подивись на небо –
Там дві зірки сяють,
І для мене й тебе
Промінці пускають.
Одна одну гріють,
За руки беруться,
Близькості радіють,
Лагідно сміються...
Вони разом завжди –
Тільки вдень не видно.
Їхній дружбі правди
Людям аж завидно.
От мені б з тобою
Так от поряд бути,
Щоб могла долоню
В мою простягнути.
Я б її піймав би
Обома руками
І поцілував би
Солодко вустами...
Але ми – лиш люди,
А не світло з неба.
Нам не знать, що буде,
Хоч і є потреба...
Буде якнайкраще,
Бо жива надія.
Я і ти – все ближче
Серце серцем грієм...
Дві зорі любов’ю
Давно обмінялись,
А от ми з тобою
Чогось застидались...

2.04.2002


Рецензии