Час все із памяті стирає.
Не повернутись нам ривком,
У ту весну теплом зігріту,
Не упиватись тим медком,
Що брали бджоли з того цвіту.
Вже не вернути ті зірки,
Що сяяли в тій весні началі,
Вже облетіли пелюстки,
Із цвіту нашої печалі.
Не відчували ми біди,
Як ти поклав мене у жито,
Кохання нашого сліди,
Проливним дощем вже змито.
Давно кохання цвіт зівянув,
І лиш журбою облітає,
Лиш в серце-записник загляну,
Час все вже з памяті стирає...
Автор Н.П. Рубан.
Час все з памят стира
© Copyright: Надежда Рубан, 2013
Свидетельство о публикации №113080203923
Свидетельство о публикации №113080203923
Рецензии
Удивительно красив и мелодичен гуцульский язык! Надежда! Я, не владея им, понял почти все, за исключением пары-тройки слов. Очень красивые строки об ушедшей любви. Мне кажется, что любой Ваш стих можно положить на музыку - настолько они напевны. Желаю Вам дальнейших творческих успехов! С уважением, Беломестнов.
Дмитрий Беломестнов 2 05.10.2013 15:01 • Заявить о нарушении
Дмитрий Беломестнов 2 05.10.2013 15:01 • Заявить о нарушении
Спасибо Вам Дмитрий за Ваши теплые слова в адрес моих стихов!И Вам успехов в творчестве и личной жизни!
Надежда Рубан 09.10.2013 20:11 Заявить о нарушении
Надежда Рубан 09.10.2013 20:11 Заявить о нарушении