Павутинка
Павутинка.
Летіла так легесенько і плавно
З неї здував пилинки вітер,
Він ніс її закохано й забавно
Павутинку бабиного літа.
Й такі були щасливі разом
Він так кружляв із нею в танці,
Всю ніч кохав за перелазом
А потім стих, пропав у ранці.
Поклав її безсилу на тополю
Там буде її листя захищати,
А сам пішов гуляти знов по-полю
Вже іншу павутинку зустрічати!
Автор Рубан Н.П.
© Copyright: Надежда Рубан, 2013
Свидетельство о публикации №113080203881
Свидетельство о публикации №113080203881
Рецензии