Монастир

       Монастир.

               
Там  у  Бончанах  при  дорозі,
Спадає  ранішня  роса,
Стоїть  там  храм  весь  в  позолоті-
Неописана  краса.

Там  монастир-  монахів  слуг,
Там  ангелів  салют,
Вітер  ласкає  кожний  слух,
Там  для  душі  приют.

Знамення  в  небі  бачив  хтось
Настав  молитви  час,
Преобразився  знов  Христос,
Спасає  усіх   нас.

Господь  вилив  чашу  добра,
На  поле  те  й  той  храм,
Спасіння  шлють  усі  святі,
Для  нас  усіх  мирян.

Тож  поспішаймо  всі  туди,
Той  храм  всім  по-путі,
Там  ми  відбілимо  гріхи,
В криниці  каятті.

Той  храм  збудований  на  віки.
Звук  звонів  до  небес,
Для  чорних  душ  тут  є  ліки,
Бо  вже  близький  той  час.

Упала  ранішня  зоря
На  келіїв  дахи,
Монахи  моляться  за  нас.
За  всі  наші  гріхи.

І  першу  заповідь  сповна
Друг  дружку - ви  любіть,
Ідіть  усі  у  храм  добра,
У  храм  Христа  ідіть.

Вам  для  спасіння  орієнтир,
Ангели  вам - поводирі,
Ідіть  у  храм  той ,  монастир,
В  Бончанах,  на  горі !

автор; Н.П.Рубан.