Так було мені не раз
Я вмирав і оживав, щоб жити
Не ховав душі і сердця від образ
І не міряв їхні габари
Так було. Та вже не буде так
Я не той яким прийшов учора
Творчого оновлення ось знак -
І душа для злету вже не хвора
По душі була невдач спіраль
По душі і творчості маршрути
Серце б лиш манила тільки даль -
Ось мого всі щастя атртибути
Ось така ось манія моя
І не хочу іншої я мати
І, якщо зумію, то вже я
Висуну її у лауреати
Ну а сам, коли на те пішло
Всюди я її слугою буду
Нею я увінчане чоло
Від людей ховати позабуду .
Манiя творчостi
© Copyright: Анатолий Фурсов, 2013
Свидетельство о публикации №113080203675
Свидетельство о публикации №113080203675
Рецензии