В чна любов
Вічна любов.
Хіба ми можемо не любити,
Коли надворі буйний май,
Коли так хочеться ще жити,
Цвіти душа моя , буяй!
Коли всі кольори веселки,
Дугою небо обійняли,
Вже в парі любляться лелеки,
Своє гніздечко збудували.
І дятел, як той жрець індійський,
Давно вистукує у лісі,
І ластівки вже прилетіли,
І загніздилися у стрісі.
Уся природа в пишнім убранстві,
Вдихаю запахи ялиці ,
Й вологу гір вдихаю вранці ,
Вже небо крешуть громовиці.
І як ми можемо не любити!
Яка чудова знов весна,
Усім дарує барви літа,
І душу радує вона!
Автор: Рубан Н.П.
© Copyright: Надежда Рубан, 2013
Свидетельство о публикации №113080203605
Свидетельство о публикации №113080203605
Рецензии