Можливо, не уникне тихий рай
Безбожної розлуки круговерті...
Та що б не сталось, моє серце, знай:
Мені потрібна будеш ти до смерті.
В думках так щасно бачить образ твій,
Що посмішкою виграє сяйною.
Хай кожна мить надій твоїх і мрій
Хисткою не затьмариться журою.
Тебе зректись вже сил не віднайду:
Помножаться страждання стоголосо...
Володарка ти мрій моїх і дум -
І мій пишається тобою розум.
Згаси палюче вогнище вагань
І запали лампаду сподівань...
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
29. Можливо, не уникне тихий рай...
© Copyright: Светлана Похилько, 2013
Свидетельство о публикации №113080201332
Свидетельство о публикации №113080201332
Рецензии