Золоте вино
В небі загорається,
Розливає
золоте вино.
Чом любов минається,
Та не забувається?
Чом болить у серденьку
Так давно?
Над водою
Дві верби схилилися
А калина
журиться одна.
Відпливло коханнячко
Тільки залишилася
Золотого спогаду
Золота луна.
Вийду в поле
Стежкою сріблястою,
Щоби знову,
як колись давно,
Обманутись казкою,
Засвітитись ласкою,
Захмеліти ніжності
Золотим вином.
Колосками
жито обнімається,
Сяє в небі
зірка золота.
Хай любов минається,
Та не забуваються,
Та не забуваються
Молоді літа…
Свидетельство о публикации №113080210064