У цьому домі - мов на дні ріки:
Висить на вікнах дощова верета,
І тонко пахне запахом гірким
Букет із лепехи і очерету.
Вода і тиша. Тиша і вода.
Під вербами човна підбита чайка.
Русалка з-під латаття вигляда,
Ще молода, але уже печальна.
А ми собі, немов за сивим склом,
В самому серці дощового цвіту.
Десь там є місто. Ще десь там - село.
А тут - любові золотавий світик.
Червона хатка. Споришевий двір.
Таке усе казково-іграшкове,
Де під вікном - латаття і аїр,
А над дверима - кована підкова.
Нехай… Колись присниться сон-віщун
Вистава-сон, де й нам дістались ролі
На цьому Святі Срібного Дощу,
Такім коштовнім подарунку долі…
Свято дощу
© Copyright: Таня Яковенко, 2013
Свидетельство о публикации №113080210002
Свидетельство о публикации №113080210002
Рецензии