Нехай Сади Біляві Нам цвітуть у вічність,
Й на крилах нас несе палка Любов.
Чаруюча і сильна наша гідність,
Де Яблуневий Цвіт усе збирає знов.
Вітерець зриває Саду листя молоде,
І гілочки маленькі дужо колихає.
Мов говорить, Ти прости мене,
Що сердитий, аж серце розриває.
Квітоньки біляві, Яблуневий Цвіт Цвіте,
Гілочки мов крила розкриває.
Яблуневим Цвітом в даль Любов несе,
Мов молоді літа Весна збирає.
Чути пахощі молодого цього Саду,
Вітерець торкається, й обличчя обійма.
Біля яблуньки маленької присяду,
Й любуватимусь перлами Любові Я.
Яблуневий Цвiт Цвiте!..
© Copyright: Леся Танюк, 2013
Свидетельство о публикации №113080108522
Свидетельство о публикации №113080108522
Рецензии
Дякую, Олесю! СпасиБо!
Красивый Украинский язык... Пишите!
Олеся. Я помню о своем вопросе к Вам по поводу одной легенды.
Напишу, наверно, в мейл, но чуть позднее
Удачи Вам!
С уважением, Василий Ш.
Василий Шишков 15.08.2013 09:09 • Заявить о нарушении
Красивый Украинский язык... Пишите!
Олеся. Я помню о своем вопросе к Вам по поводу одной легенды.
Напишу, наверно, в мейл, но чуть позднее
Удачи Вам!
С уважением, Василий Ш.
Василий Шишков 15.08.2013 09:09 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.