Двi одинокi душi

Вітер розвіяв тепло по світу,
Я ж зберігаю твій подих останній.
Сонце не гріє, не гріє й не світить.
Зникли надії, зникло кохання.

Разом з дощем наші дні розлилися,
Хмурі і надто осінні.
Ти мені снишся і снишся, і снишся.
Та хіба в тому спасіння?!

Якби про тебе не думать щоразу,
І не писати вірші.
Ми так давно вже з тобою не рАзом,
Дві одинокі душІ…


Рецензии
Щиро дякую!

Очень, по-моему, в тон картинка. Причем не"В лоб", не навязчиво дублирует текст.

З вдячністю та шаною,

Николай Старорусский   01.08.2013 16:23     Заявить о нарушении
Дякую!!! Дуже радію, що іноді можу знайти роботи інщих людей, в даному випадку фото, які допомагають глибше передати мої думки.
З повагою...

Инна Бессараб   01.08.2013 22:45   Заявить о нарушении