Вiдшумiло
І від серця відлягло.
Душу ніби відпустило,
Рану наче затягло.
Незалежна і мінлива,
Я ступаю по землі,
Та чомусь, я не щаслива
Почуття мої в імлі.
Знаю, іншої любові
Вже не буду я «раба».
Згасли пізні, вечорові
Щастя, ніжність і журба.
Може, буду ще востаннє
Тихо Господа молить,
Знову спраглими вустами
Цю отруту пригубить...
2013
Свидетельство о публикации №113080102207