Там всередин
В похмурих буднях, і стабільному житті.
Мої почуття, десь так далеко в небутті.
Я закриваю очі і більш не бачу снів,
Не усміхаюсь від сонячних променців.
І вже не можу більше відчувати, бо я пішла з твого життя
А ти навіть не дізнався, якою насправді я була.
Як моя любовь нестримна, з грудей виривалась
І, як я непомітно в тобі кохалась.
А, тепер нічого - пустота...
І серце - там нічого вже нема.
16.04.13 "А"
Свидетельство о публикации №113073104391
Лидия Стадницкая 21.08.2013 19:30 Заявить о нарушении