Я відчуваю, й бачу квіти,
Думаю не в мить про них.
Се зачаровує, і треба вміти,
Їх полюбити, й жити в дих…
Іду де мрію, в Сад троянДи,
Збагну, що Одного люблю…
Чарує Він, бо йду мов в мандри,
Й Любов свою не загублю!
Ворожить, й вабить Сад троянДи,
І є для мене Ворожбит!
Іду до Нього, мов у мандри,
Та й думаю: « Сьогодні квит!».
Омріяний мій любий Саде,
Красивий Ти, і не збагнути…
Так маниш ніжно, й ніжно вабиш,
А що ще може краще бути?...
САД троянДи!
© Copyright: Леся Танюк, 2013
Свидетельство о публикации №113073005932
Свидетельство о публикации №113073005932
Рецензии
Таких троянд, які я знайшла для цього вірша, ніколи не бачила, прекрасний трояндовий сад!
Леся Танюк 25.08.2013 14:22 • Заявить о нарушении
Леся Танюк 25.08.2013 14:22 • Заявить о нарушении
