Зранку - сонце, а підвечір - лід.
Може, це й пригадувать не слід.
Може, це буває з усіма,
Поки не закінчилась зима,
Поки серце плаче і болить,
Зранку - сонце, а підвечір - лід?
Може, людям ще трудніш бува?
Я хоч вмію гратися в слова.
У слова сховаюся… в мотив…
Я - не я…. І ти - уже не ти…
Прочитаю після, як чужа.
Аж застогне згадкою душа…
Зранку - сонце, а підвечір - лід.
Від коліс в снігу глибокий слід.
Не дивися в дзеркальце назад:
Льодовиця, вітер, снігопад,
Вогнеоке звивисте шосе…
Ще не все… не все іще… не все….
м.Вінниця
Зранку - сонце...
© Copyright: Таня Яковенко, 2013
Свидетельство о публикации №113072909234
Свидетельство о публикации №113072909234
Рецензии