Пора прощатися
Ми теж такі, як всі.
І повезе мене додому
Тепло ранкового таксі
І водія твереза втома.
Не озирайся.
Просто - йди,
Отак, як завжди йдеш, нехутко.
Лиши легкі свої сліди
На крижаному білім хутрі.
Не згадуй.
Навіть уві сні.
Дивись - вона вже догоріла,
Ця березнево-біла ніч
На березнево-чорних крилах.
І треба просто -
жити без
Сліпучих чарів сніговисся.
Як легко падає з небес
За нами сяюча завіса!
Пора прощатися, пора,
Зі сніговою круговертю.
А що на світі цім не гра,
Крім смерті?
м.Вінниця
Свидетельство о публикации №113072909195