Буяють квіти гарні у садах;
Троянди,айстри...Різні аромати,
Та сниться часто у ранкових снах
Цвіт чорнобривців батьківської хати.
Беру квиток і їду до села...
Зійшов в ранковій тиші із вагону,
Через жита,де стежка пролягла,
Іду в село з самотнього перону.
Повзе туман по полю до ріки,
Цвіркун виводить пісеньку знайому.
Забиті вікна,на дверях замки,
Я запізнивсь до батьківського дому.
Лише в кутку, в траві між будяків,
Два чорнобривці лячно виглядають,-
Цвіт самоти з моїх ранкових снів,
Він про життя мені все нагадає.
Беру в долоні квіти ледь живі,
Вдихаю в груди присмак гіркуватий,
Які ж буваєм ми ще молоді,
Виходячи в світи з своєї хати.
Сповзла сльоза з щоки на пелюстки,
Забилось серце,ледь здригнулись груди,
Все як в дитинстві. В небі ластівки,
Лише батьків нема і вже не буде.
Чорнобривцi
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113072908320
Свидетельство о публикации №113072908320
Рецензии