І не буде щастя тобі,
Допоки не заб"ють твою кришку гробу...
А ти сиди і дави в собі злобу.
Сиди і проклинай свої гріхи,
Свої падіння.
Життя - одне непорозуміння.
Відчайдушний пошук пошук сенсу буття і життя.
Куди ж поділось твоє каяття?
Кохання немає.
Є ревнощі й біль,
А життя ще й сипить на неї сіль.
Якщо випікає тебе з середини без грані й меж,
Вітаю...це ти так живеш.
Допоки не забють твою кришку гробу...
© Copyright: Тори Талина, 2013
Свидетельство о публикации №113072900079
Свидетельство о публикации №113072900079
Рецензии