Не з тобою... Валентина Лысич

С благодарностью к автору первоисточника
Валентине Лысич.

***
Ми з тобою були
  ще з дитинства у пісню закохані.
Пам’ятаєш, як разом
   співали любимі пісні?
Де ж поділись тепер
  почуття, так ретельно приховані?
Пролетіли роки,
  та приходиш до мене ти в сні.
 
Не з тобою була,
  як лунали весільні мелодії,
Не з тобою була,
  як ішла по дорогах життя.
Навівають мені
  тихі згадки тужливі рапсодії,
І тамує душа
  незрадливе гірке відчуття.

Не з тобою... Ну що ж!
  Не з тобою...Так доля вже склалася.
До цих пір пам’ятаю
  цвітіння старої верби.
Признаюся тепер,
  я жалію, повір, що так сталося.
І стежина моя
  пролягла до туги, до журби.




НЕ  С ТОБОЙ...перевод Екатерины КОРА
   
Ещё в детстве своём
были песней хорошей повенчаны.
Вспоминаешь ли ты, 
как дуэтом любили мы петь?
Куда скрылись теперь
этой радости чувства изменчивы?
Ты приходишь лишь в снах.
Почему так случилось? Ответь.

Не с тобой я была,
где звучала на свадьбе мелодия;
Не со мною ты был,
когда шла по дорогам судьбы.
Обовьёт, вдруг, загадочно
тихою грустью рапсодия,
Воскрешая в душе
чувство нежное первой любви.

Не с тобою…  Ну что ж?!
Видно доля такая досталась нам.
До сих пор вспоминаю
цветение старой вербы.
В сокровенной печали
признаюсь, что сердце осталось там,
Где любовь заплутала
в рассветах ушедшей весны.

2013