Колись оспівані піснями
Покинуті хати й садиби,
Позаростали бур’янами
У вікнах всі розбиті шиби.
А як завиє вітер в комин,
То страшно, серце завмирає.
Не чути там дитячий гомін,
Навіть старих давно не має.
Були хати, тепер руїни.
Хто скаже, як могло так статись?
Село звалили на коліна,
Вже сил не вистачить піднятись.
Воно вмирає, в прірву пада,
Одвічно тяжко гнувши спину.
Отак бездарна наша влада
Занапастила Україну.
Якби ж то владу цю заставить,
В столиці, посеред майдану,
Тим селам пам’ятник поставить.
Щоб за їх кошт. І без обману.
26.07.2013.
Фото з Інтернету.
Колись оспiванi пiснями
© Copyright: Николаевич Владимир, 2013
Свидетельство о публикации №113072905381
Свидетельство о публикации №113072905381
Рецензии
Так воно і є, і щодалі, то гірше. Ось ще продадуть землю, тоді мешканці сіл будуть зовсім нікому не потрібні, бо нові технології не дадуть робочі місця, вони привезуть іноземців обслуговувати техніку, а ми... Я - сільська вчителька, село вимирає, дітей мало, нікому народжувати та і як прогодувати. Дуже боляче за все це.
Валентина Шакула 30.01.2020 19:56 • Заявить о нарушении
Валентина Шакула 30.01.2020 19:56 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.