Я хотiла б зорею зiйти

Я  хотела  б  звездою  сиять
Для  тебя  в  темноте  синей  ночи.
Нежным  ветром  с  тобою  витать,
Губ  касаться,  заглядывать  в  очи.

Тёплым  светом  вторгаться  в  тебя.
Быть  дождём,  что  смывает  печали.
Быть  хочу,  дни  и  дали  деля,
Наилучшим,  что  в  жизни  встречаешь.

Я  дарю  тебе  пламя  зари,
Свет  искрящийся  жаркого  солнца,
Нежность  ветра,  дождя  пузыри  -
Отвори  поскорее  оконце!


Оригинал стихотворения Мирославы Стулькивской (Прачук):

Я  хотіла  б  зорею  зійти,
Вам  світити  у  темряві  ночі.
Ніжним  вітром  до  Вас  донестись,
Губ  торкнутись  і  глянути  в  очі.

Теплим  променем  стати  для  Вас,
І  дощем,  що  змиває  печалі…
Хочу  бути,  крізь  простір  і  час,
Всім  найкращим  для  Вас  і  надалі.

Я  дарую  Вам  світло  зорі,
Теплий  промінь  яскравого  сонця,
Ніжний  вітер,  і  дощ  надворі…
Поскоріш  відкривайте  віконце!

Папка 23 - стихотворение 21