В тролейбус ускочила. Дощ у вікні.
Цього не забуду ніколи,
Як раптом, заглянуло в душу мені
Обличчя, неначе з ікони!
За комір йому, бо була тіснота,
Вода з парасольки стікала...
З очей струменіли тепло й доброта,
І я у тім сяйві купалась.
Він мило всміхався мені, жартував,
А я, онімівши, мовчала...
Коли ж мені вийти вже час наставав,
Від серця мов щось відірвала.
Хоч більше зустрітися не довелось,
Згадались. чомусь, випадково
Ті очі, що враз полонили всерйоз,
Обличчя, неначе з ікони...
2011
В тролейбусi
© Copyright: Нила Волкова, 2013
Свидетельство о публикации №113072902892
Свидетельство о публикации №113072902892
Рецензии
Доброта всегда приятна, но не всегда понятна.Тяжелым грейдером прошлась цивилизация по душам горожан.Была на Украине, согрелась душой, но дома согреваюсь обогревателями.Сентябрь выдался холодным в Крыму.Спасибо за приятное стихотворение.
Любаша Паламарчук 07.10.2013 22:13 • Заявить о нарушении
Любаша Паламарчук 07.10.2013 22:13 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.