Нічний метелик народивсь вночі.
А світ тоді був чорним, як ніколи.
Нічний метелик був собі нічий.
Любив солодкий запах матіоли.
А чорний світ ніщо не прикраша.
В нім жодний не означився орнамент.
Метеликова крихітна душа
Не вміла цяцькуватись кольорами.
Він жив собі без прихистку долонь.
У чорний світ його дивились очі.
Аж поки інтригуючий вогонь
Не загорівся раптом серед ночі.
Така банальна істина й сумна.
Така проста - простіше не буває:
Чи ж то його, метелика, вина,
Що світло те для нього - не із раю?
В житті завжди краси не вистача,
І манить щось, хоч трохи заіскріле.
Не винен ні метелик, ні свіча,
Ніхто не винен.
А душа згоріла…
Де ж істина тоді, і в чому сенс,
Коли, така манлива і чарівна,
Краса вбива так само, як і все,
Що має владу над людським створінням?
Куди летиш, сотворений для тьми?
Ти віриш в спалах щастя, як і ми ?
м.Вінниця
Метелик
© Copyright: Таня Яковенко, 2013
Свидетельство о публикации №113072900164
Свидетельство о публикации №113072900164
Рецензии
На світло той метелик полетить,
а чи згорить,
це вирішить наступна мить!
Бажаю натхнення!
Светлана Борщ 29.07.2013 00:33 • Заявить о нарушении
а чи згорить,
це вирішить наступна мить!
Бажаю натхнення!
Светлана Борщ 29.07.2013 00:33 • Заявить о нарушении