А що за сенс людині в пізнанні -
Прямій дорозі до скінчення світу?
Повільно тане новорічна ніч
В тріскучих вогняних небесних квітах.
Минає свято - феєрверк спокус.
Надходить ранок каяттям тверезим.
І знову день вигадує якусь
Таємну пастку для необережних.
Несе усіх життєва течія
Так нелогічно, грубо і безладно.
Є ніч.
Є день.
І в кожного своя
Над душами людей сувора влада,
Що крутить нами, як пожовклий лист,
Одірваний ще від едемських кущів.
Ото єдине: Господу молись
Хоча б за те, що ще у світі сущий!
м. Вінниця
Господу молись!
© Copyright: Таня Яковенко, 2013
Свидетельство о публикации №113072900102
Свидетельство о публикации №113072900102
Рецензии