Осінніх подвійних рам
Осінній подвійний відчай.
Я вже, як порожній храм,
Де тане остання свічка.
Осінній похмурий люд
Застуджений і печальний.
Чим більше тебе люблю,
Тим більше тебе втрачаю.
Осінній тривожний шарм
Легких листопадних ритмів.
Чим більше болить душа -
Тим важче її дурити.
Останній летить листок,
Останні надії студить.
Ніхто так, як ти, ніхто
Ніколи мені не буде.
І в час без тепла й жалю
Не знаю уже, не знаю,
Чи я тебе ще люблю,
Чи я тебе вже вбиваю?
Від прощень і до прощань –
Тонка небезпечна крига.
Остання горить свіча,
Засипана першим снігом.
м.Вінниця
НЕ ЗНАЮ УЖЕ...
© Copyright: Таня Яковенко, 2013
Свидетельство о публикации №113072910162
Свидетельство о публикации №113072910162
Рецензии