Нiч

Ніч вплітає роси травам,
Ідучи до нас навшпиньки,
Догораючи в загравах,
В західсонячних картинках.

Заклубоче білоснами
Над плаями в полонинах,
Розстеляючись ярами,
Мов небесная ряднина.

Десь проллється сліз дощами,
Орошаючи дорогу,
І, ховаючись кущами,
Комусь пеститиме ноги.

Потім ранньою зорею
Розіллється небом синім,
Розквітаючи в лілеях,
Пливучи у хмарах сизих.

Ігор Стожар


Рецензии