Пусть... Из Л. Юферовой

         Перевод  с  украинского:http://stihi.ru/2013/07/27/6857


Когда  в  душе  тоска  огнём  печёт,
И  слёз  поток  на  сердце  неизбежен,
Присядет  боль,  как  птица,  на  плечо
И  потускнеет  радуга-надежда.

Воздену  с  плачем  руки  в  небеса,
Зашепчут  губы  страстную  молитву...
Я  соберу  померкшие  цвета,
Чтоб  радуги  вплести  в  души  палитру!

От  ароматов  роз  проснётся  день
И  оживёт  пенёк  от  старой  липы.
В  карманы  рассую  я  неба  сень
И  грусти  разорву  стереотипы!

Забуду,  как  жила  в  душе  печаль,
Пинки  судьбы  рассерженной  и  злобной...
Пусть  будет  солнце  радостью  встречать  -
Я  боли  больше  не  хочу  подобной!


         Оригинал:


Коли у серці смуток запече,
Коли душа слізьми заповеніє,
Присяде біль, як птаха, на плече
І потускніє райдуга-надія.

Здіймуться руки в тузі догори,
Зашепотить схвильована молитва...
Я визбираю згаслі кольори,
Щоб райдуга в душі моїй розквітла!

Від пахощів троянд проснеться день,
І вдарить струм у пень старої липи.
Напхну я неба повно до кишень
І смутку розірву стереотипи!

Забуду час, як жив у серці біль,
Коли штовхав розлючено у плечі...
Хай буде сонце й сонце звідусіль –
Не хочу суму, туги й порожнечі!