Часть 5. 2008 год

Ображати жінку досить гидко.
Та бросати    ті слова, що ранять,
Зруйнувати щастя -  досить швидко,
Немов сніг сльозою воно розтане.
Ображати жінку досить небезпечно,
Що вулкан,торнадо розбудити,
Та  чекати,що пробачить знову,
Та нічого зовсім не робити.
Ображати жінку не розумно,
Захищати  треба та навчити
Бути мудрою … та часто сумно,
Що не кожний здатний розуміти.
Ображати жінку досить гидко,
             Та не вміти пробачати і просити
Без приниження прощення,
Та жіночу душу розуміти.    Січень 2008













Все бегут облака, ветер гонит и гонит,
И  душа вслед летит, не от счастья порою,
Ну а я все бегу, и никто не догонит,
Ну а я все бегу, не от ветра, от боли…
Жизнь идет, жизнь бежит, в жизни всяко бывает,
И встречаются люди, иногда расстаются,
Все прошло, все другое, иногда все теряют,
Ну а я все бегу и  от счастья, от боли…
Все бегут облака, это цель их ,природа,
Жизнь течет, жизнь  бежит. Непогода, погода…
Ну а я  все бегу, я стараюсь забыться,
И взлетаю  от боли, да к небесному своду…. Январь 2008
Погубить бы мечту нечаянно,
Руководствуясь здравым смыслом,
И поддаться быту отчаянно,
Но воспрянуло все иной мыслию!
И пустилась в бега я от чувств своих,
Тех, что часто дышать не давали,
И поверила в Бога подарок,
Об опасности предупреждали…
И пустилась к мечте отчаянно,
И  бежа по лезвию бритвы,
Я молилась о чуде  с печалию,
И  над пропастью стыла в молитве….. 2008





Що є соборність? Це питання
Доволі риторичне і просте…
І вільна Україна! Не в останнє
Говоримо,співаємо про те…
Багато є чого сказати
В народі,що не те ,і що не так,
І Президента  завжди критикують,
На це і двірник кожен в нас мастак…
Але якщо є справжнє українське,
Що в кожного без сумніву звучить,
Під спів громади гімну  близько,
 Душі за Батьківщину закричить!
Так, Україна – то держава,
І воля українська в нас жива!
І Україні СЛАВА!СЛАВА!СЛАВА!
Хай в кожнім серці мова заспіва!
Патріотизм і українська гордість-
Для багатьох не просто це слова,
Я бачила натхнення і тремтіння,
Я бачила: країна вже нова! 22.01.2008

Співуча країна – моя Батьківщина!
Широка співає народу душа!
І разом співав Президент України
З народом, і віра в майбутнє прийшла! 22.01.2008





Чому я люблю Батьківщину?
І це є не просто слова,
Коли йде промова поро волю,
То паморочиться голова!
Чому я ще  вірю країні,
Де плаче ночами  народ?
Де новії українці
Псують навіть синь рідних вод?
Чому я люблю Батьківщину?
Бо кров українська бурлить!
І навіть якщо я загину,
Згадаю про неї в ту мить!
Потрібно любити країну!
Для неї з натхненням робити,
Як матір,як рідну дитину,
Любити, не дати згубити 22.012008












Я зажгу свечу романс
Грязный  снег на земле…
Ей не больно.
Плачет дождь,в душе - серое небо,
Мы должны бать уже все довольны,
Только крылья как-будто Бог не дал…
Я зажгу свечу,
И в бокал свои слезы
Соберу, хоть светло,
Но темно и морозы…
Я вину собирая,
И свою, и чужую,
Не теряюсь в миру,
Я пою и танцую…
Сколько зла, клеветы!
Им не больно…
Жизни рушат, не видя вины,
Вы  должны быть довольны,
Довольны?
Не летаю, не вижу я  сны

Грязный снег на земле..
Все как надо.
Со смиреньем я боль отпущу,
Мои слезы – кому-то  бальзамом,
Я  со временем все же прощу. 2008



Не возможно построить дом
На развалинах старого счастья,
И уметь любовь воскресить,
Н е вкусив разлук и несчастий…
И нет смысла через себя
Ни прощать, ни переступать,
Себя нового нужно, любя,
Не из пепла, с любви возрождать!
Не возможно, конечно, дважды,
В одну воду в реке наступить,
Каждый миг вода всегда разная,
И себя  нужно знать и простить!
И нет смысла сосуды те клеить,
Что разбились, те течь дадут,
Нужно в силу любви поверить,
Ведь душа- не пустой сосуд! 2008













Я  устала от цепей своих, оков,
Я устала от вопросов и от слов…
Я устала верить про любовь,
Я устала от того, что стынет кровь…
Я устала от вранья и клеветы,
Я устала , что все лезут в жизнь мою,
Я устала, что не дарятся цветы,
Я устала, что совсем одна пою…
Я устала от чужих зеркал,
Я устала, что они кривые,
Я устала неживою жить,
И что  часто предают родные…
Я устала от непониманья,
Я устала  от тупых насмешек,
Без  сочуствия, сердечного внимания,
Без орлов, без веры,и без решек… 2008-2010













Що є життя? Невже це - боротьба?
Завжди і всюди? Майже без зупину?
То є цікаво … іноді…  ні?  Да!
І  я борюся з ризиком,що згину…

А ще – життя – то пісня є,та вільна!
А ще – краса, натхнення, дружба!
А ще – кохання – істинне і вірне,
І для людей та Бога щира служба!

Що є життя? Для кожного свій вибір,
Добро зі злом ведуть свої рахунки,
А ми – відповідальні за своє,
І потім з результатом – подарунки…. 2008
















Передчуття. Погані і хороші.
Передчуття? Відсутній сенс не часто…
Не завжди жінці так важливі гроші
Для так  жаданого кохання, щастя…
Передчуття?І що є нам робити,
Коли раптовий відчай,страх?
І як без жодної надії жити?
Коли є в тебе діти на руках?
Передчуття. Потрібно мати силу
Сказати: ні, сказати: я все зможу!
Сказати: рано нам живим в могилу,
Хоч іноді на мертву схожа…
Передчуття. Це є сигнал раптовий,
Але є віра, сенс змиритись,
Відповідальність іноді часткова,
І шанс ще є  щасливою родитись! 2008












Осіння симфонія
Кричали птахи на прощання
Та осінь була дуже щира,
Страждала душа не в останнє,
Та,що не так полюбила…
Прощення – це праця душі,
Було,ніби мудра та кара,
І сльози,молитва в тиші,
Кохання було,як примара…
Аж раптом шляхи двох душ
З метою спасіння схрестились,
Заграла осіння туш,
Щоб знову вони народились.
І ніжна лилася пісня,
І вік привертав увагу,
А думки чужі все тиснули,
І мало було в противагу…
Недовго писали симфонію,
Кохання не народилось,
Страх наступав і зловоння
Від недовіри скопилось…
Осяння симфонія раптом
Всі ноти десь загубила,
І,Господи, допоможи,
Я знову не полюбила…
Кричали птахи на прощання,
Та осінь була дуже  мила,
Я  потай  дуже кохала,
Того, що  не розлюбила… 26.01.2008
Что музыкант без ноты в сердце?
Высокой, что века звучит?!
Как бабочка, увы, ночная,
От огонька уже дымит…
А что мужчина есть без силы?
Души, ума и силы воли?
Что кучка пепла, горстка пыли,
Не паханное гуляй-поле…
Что жизнь без веры и любви?
Пуста, хоть даже и богата!
Бессмысленное «селяви»,
Пустые хлопоты, растраты!
Как истина проста без лжи,
Как белое – то спектр цветов,
Так ноты сердца –для любви,
Для радуги из лучших снов! 22.11.08