Ти не дивись з сумом в мо оч...

Ти не дивись із сумом в моі очі,
Не жди палких признань, й пянких  зітхань не жди.
Того орла,що вирватися хоче
З-за грат в небесну синь, тобі не зупинить.

Минулись дні душевного полону,
Я всобі гніт здолав усіх земних тяжінь
І розумом злетів,і серцем охолонув,
Від світу в верх злетів,в одну з своіх стихій.

Де вільний я і духом,і крилом,
І звідки без прикрас фальшивих бачу світ,
І де пізнав орлів прадавнішній закон-
Чим грішніша земля,тим вищий іх політ.

Кохана, не сумуй, що більш я в небесах
Живу.Такий уділ мені судьба вручила,
Та памятай:яким не був би дужим птах,
І в нього сліпне зір,і стомлюються крила.

Й йому наперекір північний вітер дме,
І воронів лихих єхидні чути гвалти,
І на землі не раз отруйне жало жде,
Тих,хто завжди повзе і не навчивсь літати.

І хай мені народжені повзти щораз шиплять:"Хто високо літає..."
Якщо мені і суджено впасти,
То я впаду до ніг із висоти,
Коханоі,що десь мене чекає.

2001.