Стоїть і сяє - прогулялась*.
Навкруг сумні покриті снігом.
До чого це? Щось певно сталось
Незрозуміле з часу бігом.
Зібрався спати, а не спиться щось,
Чи, може рано? Про душевні рани
Прилюдно? Краще вже цироз,
Хоч і для нього теж зарано.
Політ синиці стилем рваним
Не падав в очі? Придивись.
Вверх недостойний, але низ
Нічим суттєвим теж не манить.
Ця сірість скресне, буде вись.
Хай не сьогодні, головне що буде.
І я тепер надіюсь, що колись
Звершиться тривіальне чудо -
Хтось імпульсивно не промовить "брись".
Ми дуже різні, але всі ми - люди.
Навіщо це? А з трьох разів
Попасти зможеш пальцем в небо?
Я намагався - не зумів.
Задуматись, а більшого й не треба.
Для кого це? Для небайдужих,
Що зорі бачать не лише в калюжах.
27-28.01.2013
* - свіжевимита іномарка у дворі.
До чого це? Навiщо це? Для кого це?
© Copyright: Петр Коваль, 2013
Свидетельство о публикации №113072704081
Свидетельство о публикации №113072704081
Рецензии