Життя i доля

 Зміїться   темрява  в  очах,
 Клубиться  холодом  провалля,
 Налинув  подив,  липкий  страх
 В  німому   танці  задзеркалля.

 Назустріч  ринулись  світи
 У  безкінечному  тунелі
 Душа  летить  через  віки
 Туди,  де  їй  дорогу  стелять.

 В  обіймах  космосу  зустрів
 Лиця  знайомі,  маму  й  тата-
 Настійливо  він  повелів
 На  землю  знову  повертати.

 Спинилась  подорож  сумна,
 Життя  одне  й  доля  одна.
   20.07. 2013р.,Київ


Рецензии