Життя i доля
Клубиться холодом провалля,
Налинув подив, липкий страх
В німому танці задзеркалля.
Назустріч ринулись світи
У безкінечному тунелі
Душа летить через віки
Туди, де їй дорогу стелять.
В обіймах космосу зустрів
Лиця знайомі, маму й тата-
Настійливо він повелів
На землю знову повертати.
Спинилась подорож сумна,
Життя одне й доля одна.
20.07. 2013р.,Київ
Свидетельство о публикации №113072702845