Безсилля...

Сама...
Неначе в мене тебе нема...
А ти праворуч, а ти ліворуч,
Немов мене немає поруч.
Я прямо, вперед, не знаючи меж!
І хочу, щоб ти так само теж!
Без докорів й спроб щось в мені змінити,
За те, що я є щоб навчився любити!

Сумую...
В той час, як тебе мене "багато" дратує,
Мене ігноруєш, щоб відпочити,
А мені би в твоїх обіймах жити!

Страждаю...
Коли ти в життя своє не впускаєш...
А може просто ти не кохаєш?!
Тобі так добре, нічо не хвилює,
Мене це жахливо сильно дратує!

Романтика...
ЇЇ не було і немає!
Та я вже, мабуть, і не чекаю...
Це слово, яке не про нас,
Практичність всюди і повсякчас
Мою психіку безмежно ламає,
Без сил на ліжко і закриваю...

Кохаю...
Іншого слова про тебе не знаю!
Хоча краще мені б взагалі не любити!
А мені би в твоїх обіймах жити!
Я прямо, вперед, не знаючи меж!
І хочу, щоб ти так само теж!
На кухні кухоль горячого чаю...
Без сил на ліжко... і закриваю....