12.06.2013г.
Шістнадцять років Мамаду,
Живе в пустелі він Сахарі.
Яке життя дав Бог йому,
Ніхто крім Господа не знає.
Але живе він в цій землі,
Пасе корів, шукає воду.
Не має часу для журби,
Бо хоче блага він народу.
В пустелі жити просто жах,
Слонів зустріти небезпечно,
Та треба ж вгамувати страх,
Щоб радощам було містечко.
А радість буде лиш тоді,
Коли знайде там стаду воду,
Корів до озера зведе,
Бо стан корів – життя народу.
Чому дав Бог таке життя?
Немає в ньому сенсу жити?
Але ж Господня вся земля,
І всі творіння Його діти!
***************
У Сахари
© Copyright: Алла Гринишина, 2013
Свидетельство о публикации №113072604935
Свидетельство о публикации №113072604935
Рецензии