Вiд слова й до слова
По краплях ,до дна,я його випиваю
В нім радість і туга,полинь гірких сліз
Мов хвилі бурхливі клекочуть за краєм.
Вже сонце за обрій сховалось давно
І ніченька землю тихенько укрила.
Не знає спочину серденько,воно
На поклик кохання летить безупину.
Сріблясто сія обрій неба грайливо
І скошених трав аромат так п'янить,
Чудовая ніч,то є Божеє диво
Прекрасна й чарівная,ніжная мить.
Від слова й до слова смакую я вірш,
Його мов дитину малу сповиваю.
У світ випускаю:"Лети,сину мій,
В нагоді стань людям тебе я благаю!"
Свидетельство о публикации №113072604925
Зинаида Полякова 28.07.2013 14:29 Заявить о нарушении