27. Ти - стогiн нiжний тоскноi знемоги...

Ти  -  стогін  ніжний  тоскної  знемоги,
Хмаринка  ти  з  небес  моїх  очей...
Я,  поборовши  всі  шторми-дороги,
Пристати  хочу  до  твоїх  дверей.

Читай  мене,  мов  книгу  ту  без  назви
(Для  нас  її  на  щастя  фатум  склав):
Кінець  тієї  чарівної  казки,
Можливо  б,  зустріч  нам  подарував.

Мій  день  без  тебе  -  морок  у  неволі,
А  ніч  без  тебе  -  вогнеметний  шал...
Ти  -  перший  крок  в  моїй  сакральній  долі,
Ти  -  дум  моїх  стрімкий  дев"ятий  вал.

Хай  вічність  в  молитовні  свої  руки
Бере  душі  дві  наші  на  поруки.



Страница Ильмана Юсупова:

http://www.stihi.ru/avtor/illanch


Рецензии