26. Сама судьба менi вказала путь...
До тебе лиш крізь лихоліття люте.
Зустріну я тебе - так має буть -
Струснувши все тяжке й напівзабуте.
Все кличуть уві сні твої вуста:
Кохання звуть святого, без пороку.
Душа без тебе зимна і пуста,
Мов жертва, що без віри одинока.
Настирливую пам"ять толочу
Руками повсякденності і буден.
Лечу до тебе я крізь шум дощу,
І нелегким політ той, знаю, буде.
Стрічай мене, смиреннице із раю,
Що вірність відчайдушно обіцяє...
Страница Ильмана Юсупова:
http://www.stihi.ru/avtor/illanch
Свидетельство о публикации №113072500822