26. Сама судьба менi вказала путь...

Сама  судьба  мені  вказала  путь
До  тебе  лиш  крізь  лихоліття  люте.
Зустріну  я  тебе  -  так  має  буть -
Струснувши  все  тяжке  й  напівзабуте.

Все  кличуть  уві  сні  твої  вуста:
Кохання  звуть  святого,  без  пороку.
Душа  без  тебе  зимна  і  пуста,
Мов  жертва,  що  без  віри  одинока.

Настирливую  пам"ять  толочу
Руками  повсякденності  і  буден.
Лечу  до  тебе  я  крізь  шум  дощу,
І  нелегким  політ  той,  знаю,  буде.

Стрічай  мене,  смиреннице  із  раю,
Що  вірність  відчайдушно   обіцяє...



Страница Ильмана Юсупова:

http://www.stihi.ru/avtor/illanch
 


Рецензии