Статус мiй - замiжня назавжди

Переклад "Я сотворяю Дом"
Оксана Небесная Гамза
http://www.stihi.ru/2013/07/24/3886

В домi, що на долi авеню, чисто всi свiтлини перемила,
Квіти в горщиках живії розсадила, стала господинею вогню
У родинi найрiднiших душ, посланих з небес мені на щастя,
Тут я вповноважена кохати своїх близьких
В кожнi свої днi, або нiч проводити в турботах...
Що просити в Бога ще мені? Iншої менi не треба квоти!

Статус мiй - "замiжня назавжди", аватар - "у повсякчас не вільна",
Хай спливає доленька повiльно, не було б нiякоi нужди.
Може, не сучасна я? Це так! Iнодi я дуже старомодна,
Я люблю, щоб все було природньо, безсмак не замiнить менi смак,
Серце плаче, коли бачу грiх, тому я навiки обираю
Долю, де луна дитячий смiх, де я колискової спiваю.

Я сама собi обрала шлях, де, мов у поезiї, є тема,
А мої досягнення - система, я знаходжу перли у мушлях,
I шукаю тiльки тих висот, де нiколи не буває фальшi,
Це менi згодиться на подальше, там, де я отримаю джек-пот.
Я свою турботу i любов вiддаю i в тому бачу щастя,
Не пiд силу кожному причастя i не кожен шлях свiй вiднайшов.

Я клянуся, що коли дитя я народжувала чисте, наче ангел,
Дарував Господь менi життя, у якому щастя, наче факел,
Освiтляло кожен божий день, i хоча турбот було багато,
В пам`ятi лишивсь, неначе свято, сенс життя серед важких будень,
Де солоним навiть цукор був, замiсть тiстечок була лише квасоля,
З терпких складових складалась доля, зна про це лиш той, хто те вiдчув.

Все життя любити - героїзм, грандiознiсть - жити у турботах,
Працювати навiть по суботах, в цьому поляга мiй аскетизм,
Не було для себе часу, нi - серце завжди билося для рiдних,
Найдорожчих дiточок, бесцiнних, ними опромiнювались днi.
Так, свобода - це не мій аспект, для дiтей своїх гнiздо гнiздую,
I до перемоги я крокую, здiйснюючи створений проект.


Цей проект наповнює мене мудрiстю та досвiдом любовi,
Оченята завжди ангелковi свiтяться, мов щастя неземне,
Я привчаю їх до чистоти, до краси, яка є скрiзь в усьому,
Не буває в серцi пустоти, бо любов володарює в ньому!
I лунає повсякчасно смiх, кожень божий день - неначе свято,
Тут дiток навчають мама й тато, що то праведне в життi, а що то грiх.